Як носити вишиванку

ВИШИВАНКА +  БРЮКИ

Стильну вишиванку можна комбінувати як з джинсами, так і класичними брюками. Доповніть свій образ окулярами oversize, сумкою кросс-боді і туфлями на підборах. Такий весняний лук безсумнівно приковуватиме погляди.

СУКНЯ-ВИШИВАНКА

Сукня-вишиванка - чудова альтернатива класичному варіанту сорочки. Її можна носити не тільки у поєднанні з туфлями-човниками, а й з білими сліперами. Такий сміливий хід додасть вашому образу легкості та невимушеності.

ВИШИТИЙ ВЕРХНІЙ ОДЯГ

Відомі етнодизайнери полюбляють експериментувати і створюють для сучасних пані вишиті жакети, куртки, пальта і тренчі. Цей елемент одягу чудово доповнить весняний лук, додавши йому яскравості та оригінальності.

ДОВГА ВИШИВАНКА ІЗ ПОЯСОМ

Такий варіант вишиванки варто носити у розстебнутому вигляді, злегка затиснувши талію поясом. Під низ ви можете одягнути як літню сукню простого крою, так і футболку та джинси. Крім того, довгі вишиванки із поясом - чудова альтернатива для парео.

ВИШИТІ ТОП ТА СПІДНИЦЯ

Топ та спідниця, вишиті у стилі вишиванки, - оригінальний варіант для сміливих модниць. Цей вдалий лук підійде для романтичної прогулянки або вечірки з друзями. Обирайте яскраві кольори тканин і доповнюйте образ стильним плетінням та ефектною червоною помадою.

Легенда про юнака-бібліотекаря

Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і, розпорядившись, посадити на могилі батька по жолудю.

Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце як пам'ять про батька. А молодший взяв свою і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книжку або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували в його селі, то обов'язково відвідували могилу батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок, зробив добрішими їхні серця.

Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина дав кволий росток, який пожовтів і засох. А із жолудя молодшого сина почав швидко рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни і пішов вгору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.

Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того чоловіка. Але мудре насіння знань із батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавались із покоління в покоління, збагачувались новими. Давно змінилось одне покоління іншим, і тільки вічнозеленим залишається той дуб, підпирає гілками небо, грізно сперечається